Чи може ФОП 1-3 груп бути страховим посередником/агентом?

319 11.09.2024

Відносини у сфері страхування, загальні правові засади здійснення діяльності із страхування, надання посередницьких послуг регулюються Законом України «Про страхування» від 18.11.2021 року № 1909-IX (далі - Закон № 1909). 

Щодо діяльності страхових посередників. 

З 01.01.2024 р. і до 01.01.2025 р. діяльність із страхування може здійснюватися за участю страхових посередників. Це визначено п. 5 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1909. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. 

Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів на ринку страхування здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов’язану з підготовкою, укладенням та виконанням договорів страхування (перестрахування), у т. ч. щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових премій, страхових виплат (відшкодувань) відповідно до договорів, укладених із страхувальником або перестрахувальником. 

Страхові брокери - це юридичні особи, постійні представництва брокерів-нерезидентів або ФОП, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність із страхування від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.  

Важливо! Страхові брокери - ФОП не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати (відшкодування). 

Страхові агенти - це фізичні особи, ФОП або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його діяльності із страхування, а саме укладають договори страхування, одержують страхові премії, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат (відшкодувань). 

Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за винагороду на підставі договору доручення, укладеного із страховиком. 

Податковим кодексом України (далі - ПКУ) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку. 

Критерії, за умови дотримання яких, ФОП можуть бути платниками єдиного податку певної групи, визначені п. 291.4 ПКУ. 

Нагадаємо, до платників єдиного податку першої групи, належать ФОП, які: 

  • не використовують працю найманих осіб; 
  • здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню; 
  • обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, далі - мінЗП (у 2024 р. - 1185700 грн). 

До платників єдиного податку другої групи, належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у т. ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: 

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; 
  • обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінЗП (у 2024 р. - 5921400 грн). 

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінЗП (у 2024 р. - 8285700 грн). 

Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ПКУ. 

Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, зокрема: 

  • ФОП, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом № 1909; 
  • страхові (перестрахові) брокери. 

Отже, ФОП-єдинники третьої групи можуть бути лише страховими агентами та здійснювати діяльність із страхування. 

ФОП-єдинники першої і другої груп не можуть бути страховими посередниками (у т. ч. страховими агентами) та здійснювати діяльність в сфері страхування. 

Таке роз’яснення розміщено на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 107.01.02.